- 11 листопада 1918 року Регентська рада передала Юзефу Пілсудському військову владу. Розбудова держави та визначення кордонів тривали довше.
- 28 листопада 1918 року польки отримали право голосувати й балотуватися до Сейму.
- 11 листопада стало державним святом у 1937 році. Його відновили у 1989 році.
1795–1918. Держава зникає з карти, суспільство залишається
Після третього поділу 1795 року Річ Посполита перестала існувати як незалежна держава. Її землі опинилися під владою Росії, Пруссії та Австрії. Упродовж поколінь польська культура, мова й історична пам’ять зберігалися в родинах, школах, літературі та громадських організаціях. За свободу боролися під час повстань, але готували її й щоденною працею: освітою, самоорганізацією та підтриманням суспільних зв’язків. Тому суспільство, яке відбудовувало державу 1918 року, починало не з нуля.
Осінь 1918 року. Різні міста здобувають свободу
Перша світова війна послабила всі три держави, що поділили польські землі. Восени 1918 року з’явилася можливість відновити власну державу, а в різних містах виникали польські осередки влади. 31 жовтня польські солдати взяли під контроль Краків. 7 листопада в Любліні сформували Тимчасовий народний уряд Польської Республіки на чолі з Ігнацієм Дашинським. Отже, незалежність мала багато місцевих початків. Варшавська дата стала спільним символом, але не замінила історії інших регіонів.
11 листопада. День, що став символом
Юзеф Пілсудський повернувся до Варшави з ув’язнення в Магдебурзі 10 листопада 1918 року. Наступного дня Регентська рада передала йому військову владу, а 14 листопада також цивільну. Водночас Комп’єнське перемир’я, підписане 11 листопада, припинило бойові дії на Західному фронті Першої світової війни. Так польські та європейські події поєдналися в одній даті. Проте кордони Польщі ще не були визначені, а бої тривали на частині земель, які згодом увійшли до відновленої держави.
Різні шляхи до спільної держави
Незалежність не була здобутком однієї людини або одного політичного середовища. Пілсудський розбудовував військову силу, Роман Дмовський обстоював польську справу дипломатичними засобами, а Ігнацій Ян Падеревський використовував міжнародний авторитет митця. Важливі ролі відіграли також Ігнацій Дашинський, Вінцентій Вітос і Войцех Корфантий. Їхні погляди та уявлення про державу відрізнялися. Поруч із відомими діячами працювали солдати, громадські активістки, вчителі, робітники, селяни та польська діаспора. Ця спільна праця виходить за межі урочистостей і пам’ятників.
Падеревський. Голос Польщі за океаном
Падеревський був всесвітньо відомим піаністом ще до того, як став прем’єром. Концерти, слава та зв’язки допомагали йому привертати міжнародну увагу до Польщі. Він шукав підтримки й у США, звертаючись до президента Вудро Вільсона. У січні 1919 року Падеревський очолив польський уряд. У червні він разом із Романом Дмовським підписав Версальський договір від імені Польщі. Так мистецьке визнання стало засобом політичної діяльності й привело піаніста за стіл міжнародних переговорів.
28 листопада. Польки стають виборчинями
Декрет від 28 листопада 1918 року про вибори до Установчого сейму надав жінкам право голосувати й бути обраними. Цьому передували роки діяльності жіночого руху, громадської праці та участі в боротьбі за незалежність. Уперше польки скористалися новими правами на виборах 26 січня 1919 року. Народження Другої Польської Республіки означало не лише переймання установ і створення війська, а й розширення кола людей, які могли впливати на майбутнє держави.
Незалежність ще треба було розбудувати
Листопад 1918 року відкрив новий етап, але не розв’язав усіх проблем. Треба було створити адміністрацію, організувати вибори й об’єднати землі, які раніше жили за різними системами. У наступні роки кордони формувалися внаслідок воєн, повстань, плебісцитів і дипломатичних домовленостей. Спільне законодавство теж виникло не за один день. Відбудова вимагала тривалої праці над установами та правилами щоденного життя. Тому 11 листопада є символом поверненої можливості визначати власне майбутнє, а не завершення всіх завдань.
1937 і 1989 роки. Як виникло свято
Хоча річницю відзначали й раніше, Свято незалежності запровадили законом лише 23 квітня 1937 року. До початку Другої світової війни його в такій формі відзначили лише двічі: у 1937 та 1938 роках. Після війни комуністична влада скасувала свято, але пам’ять про нього жила й поза офіційним календарем. Закон від 15 лютого 1989 року відновив дату як Національне свято незалежності Польщі. Сьогодні біло-червоні прапори нагадують і про події 1918 року, і про довгу історію збереження пам’яті про них.
11 листопада також спонукає відкривати місцеві та родинні історії. Історичні джерела допомагають побачити різні шляхи до спільної польської держави. Інші історії Польщі.
Джерела та документи
- Roman Dmowski. NAC 1-A-493, Roman Dmowski. NAC 1-A-493.
- Ignacy Daszyński. Archiwum Akt Nowych, Ignacy Daszyński. Archiwum Akt Nowych.
- Wincenty Witos. A. Szelągowski, Historja Powszechna. Wiek Dwudziesty, M. Arct, Warszawa 1938, Wincenty Witos. A. Szelągowski, Historja Powszechna. Wiek Dwudziesty, M. Arct, Warszawa 1938.
- Wojciech Korfanty. NAC, 1925, Wojciech Korfanty. NAC, 1925.
- Narodowe Archiwum Cyfrowe: Józef Piłsudski, 22-1-12, NAC: 22-1-12.
- Narodowe Archiwum Cyfrowe: uroczystości otwarcia Sejmu, 22-241-1, NAC: 22-241-1.
- Muzeum Historii Polski: Odzyskanie niepodległości, Muzeum Historii Polski.
- Archiwum Narodowe w Krakowie: W drodze do Niepodległej, Archiwum Narodowe w Krakowie.
- Sejm RP: 11 listopada. Narodowe Święto Niepodległości, Sejm RP.
- IPN: Narodowe Święto Niepodległości, Instytut Pamięci Narodowej.
- Biblioteka Narodowa: Paderewski, pianista, premier, patriota, Biblioteka Narodowa.
- Instytut Pileckiego: Podwójnie Wolne. Prawa polityczne kobiet 1918, Instytut Pileckiego.
- Muzeum Historii Polski: Święto Niepodległości w okresie międzywojennym, Muzeum Historii Polski.
- Ustawa z 15 lutego 1989 r., Dz.U. 1989 nr 6 poz. 34, ELI: 1989/34.
- Bain News Service / Library of Congress: ggbain.35944, Paderewski: Wikimedia Commons / Library of Congress.
- Komenda Naczelna P.O.W.: Obwieszczenie, 10 XI 1918, Obwieszczenie: Wikimedia Commons.
- Ilustracje: Юзеф Пілсудський, 1918–1925. Національний цифровий архів Польщі; Roman Dmowski. NAC, 1-A-493, дата невідома; Оголошення Польської військової організації, 10 листопада 1918; Урочистості перед відкриттям сейму, 9 лютого 1919 року. Національний цифровий архів Польщі; Ігнацій Ян Падеревський. Bain News Service, дата невідома. Бібліотека Конгресу; Ignacy Daszyński, з посвідчення 1915 року. Archiwum Akt Nowych; Wincenty Witos, 1920; вид. M. Arct, 1938; Wojciech Korfanty, 1925. Narodowe Archiwum Cyfrowe.
Матеріал має історичний та інформаційний характер і не є юридичною консультацією.